ПЕРШИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ КНЕУ

Щороку, у переддень Свята Знань в університеті проходять збори трудового колективу. Цей захід збирає у стінах Центру культури і мистецтв КНЕУ весь професорсько-викладацький склад ВНЗ. На цьогорічних зборах ректор університету, академік АПН України А.Ф.Павленко розставив пріорітети в роботі над реалізацією «Програми інноваційного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана на період 2010-2012 рік».

До уваги читачів sarkneu.at.ua доповідь А.Ф. Павленка

Шановні колеги, в минулому 2010/2011 навчальному році робота кафедр і факультетів університету була спрямована на реалізацію завдань, що випливає з Положення про дослідницький університет, «Програми інноваційного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана на період 2010-2012 рік», рішення зборів трудового колективу від 31 серпня 2010 року, Ухвал Вченої ради і ректорату університету щодо активізації наукової роботи кафедр шляхом залучення викладачів до участі у роботі створених дослідницьких інститутів, розробки компетенцій бакалаврів та магістрів за напрямками підготовки, розвитку інформатизації управління університетом тощо.

Минулий навчальний рік став роком прийняття нової редакції Статуту університету, нового Колективного договору, підготовки та укладення з професорсько-викладацьким складом контрактної форми трудового договору.

Представники університету брали активну участь у розробці нових нормативно-правових актів, ініціатором підготовки та прийняття яких було Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Це проект Закону України «Про вищу освіту», Національна рамка кваліфікацій, Положення про центр сприяння працевлаштування випускників, нові Правила прийому до вищих навчальних закладів тощо.

Звітний рік засвідчив, що майже всі кафедри і факультети зробили крок вперед у своїй діяльності. За даними цьогорічного рейтингу, що базується на світовій практиці визначення якості підготовки фахівців за оцінками роботодавців і випускників, університет займає третє місце серед усіх ВНЗ України та перше місце серед вищих навчальних закладів економічного профілю.

На виставці «Сучасні навчальні заклади – 2011», що проходила 2-4 березня 2011 року під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, наш університет брав участь у номінації «Упровадження системи компетенцій як основа підготовки конкурентоздатних фахівців у вищій школі» і отримав Гран-прі «Лідер вищої освіти».

Але напевне, найбільш знаковою подією 2010-2011 навчального року виявилося приєднання університету до Великої Хартії Університетів Європи, яка проголошує головні принципи, якими потрібно керуватися, щоб відповідати вимогам сучасного світу. Ці принципи та способи їх реалізації доведені до колективу на спільному засіданні Вченої ради університету, вчених рад факультетів та Студентської академічної ради, яке відбулося 27 жовтня 2010 року. Нагадаю, що в матеріалах засідання також опублікована Програма інноваційного розвитку університету на 2010-2011 роки, в якій визначена місія університету як здійснення вагомого вкладу в суспільний розвиток через дослідження, генерування нових знань, їх поширення та підготовку конкурентних фахівців і креативних особистостей. Університет реалізує свою місію шляхом досягнення ряду стратегічних цілей, головною з яких є утвердження університету як провідного національного науково-дослідного центру.

Реалізацію цієї стратегії передбачає перший напрямок програми, який називається «Розвиток наукових досліджень та реформування організації науково-дослідницької діяльності». Перший крок ми вже зробили. У відповідності з чинним законодавством створили науковий парк, розробили положення та затвердили концепцію його діяльності. Науковий парк – це якісно нова наукова організація. Але щоб вона запрацювала як організація, потрібно перш за все розробити і затвердити його структуру та здійснити кадрове наповнення. Згідно закону «Про наукові парки» ця організація може бути госпрозрахунковою. На сьогоднішній день вся наукова діяльність університетів фінансується із загального фонду бюджету. Університетам дозволено фінансувати дослідження також із спеціального фонду, що ми і робимо. Але загальна сума витрат – трохи більше 2 млн. грн. – ніщо для великої науки. Тому перш ніж приймати рішення про статус парку, потрібно глибоко вивчити, чи мають на сьогодні намір бізнес-структури різних типів фінансувати довгострокові наукові дослідження з таких соціальних наук як економічна, чи вони їм цікаві і в якій мірі, а тоді вже визначити статус парку та залучати до його складу перспективних з цієї точки зору партнерів. На сьогодні у нашому та й в інших університетах гуманітарного та соціально-економічного напряму дослідження ведуть викладачі, докторанти, аспіранти в межах дисципліни чи теми.

У викладачів – це поєднання викладацької та дослідницької роботи. Це позитивна діяльність, її потрібно підтримувати і стимулювати, що ми і робимо. Але концепція наукового парку інша. Науковий парк повинен вести фундаментальні міждисциплінарні дослідження для вирішення проблем, які виникають на шляху розвитку суспільства. Тому науковому парку потрібні досвідчені кадри дослідників. В наукових установах це молодші та старші наукові співробітники. Вони працюють в лабораторіях, відділах та інших структурних підрозділах, які очолюють науковці вищої кваліфікації – доктори наук. У нас на сьогодні такими формально є директори дослідницьких інститутів. Нам потрібно визначити їх статус та вирішити питання їх зайнятості в навчальному процесі. Складніше з науковим персоналом. У штатному розписі університету є тільки науково-педагогічний персонал. Враховуючи те, що наш університет дослідницький, ми повинні звернутись до міністерства з проханням ввести нам посаду наукового співробітника. Заповнювати її можна по-різному: або приймати на роботу нових працівників, що малоймовірно, або шляхом переведення на відповідні посади наших викладачів, які мають бажання займатися великою наукою. Вони мають право викладати, але навантаження повинно бути не менше 0,25 посадового окладу, щоб не втрачати науково-педагогічний стаж. У нас висококваліфікований науково-педагогічний колектив. На профільних кафедрах більше 85% – доктори і кандидати наук. Але і навантаження не мале – на більшості кафедр 350-400 годин на рік. В таких умовах годі й думати займатись великою наукою.

Діяльність наукового парку стане передумовою для розвитку зарубіжних зв’язків, проведення спільних досліджень та отримання грантів міжнародних організацій різного типу. Нам потрібно вивчити, які дослідження на сьогодні найбільш актуальні з точки зору цих організацій та які види грантів надаються тепер і будуть надаватися в перспективі.

Таким чином, становлення наукового парку та створення матеріальних умов для його роботи, формування тематики досліджень у відповідності з його концепцією, кадрове наповнення, розвиток міжнародних зв’язків є одними з першочергових завдань наступного навчального року.

Розвиваючи інноваційні системи освітньої діяльності, необхідно врахувати, що сучасний ринок праці краще сприймає фахівця, який крім стандартних компетенцій має різнобічні індивідуальні вміння та навички. Такий унікальний фахівець виявляється більш конкурентоздатним, вільно почуває себе на ринку праці. Тепер економічна освіта випускає стандартних фахівців, які мало чим відрізняються один від одного. Наші кращі за рахунок більш високого рівня підготовки викладачів та абітурієнтів.

Навчання з поглибленою індивідуальною складовою в дослідницьких університетах світу називається продуктивним і частіше проводиться на старших курсах та в магістратурі, коли формуються стандартні професійні компетенції. Можна здійснювати його і на молодших курсах, як, наприклад, педагогічна освіта у нас. Головною особливістю такого навчання є орієнтація освітнього процесу на самостійну творчу діяльність студентів. Розподіл часу в циклі продуктивного навчання, що склався в зарубіжних університетах:  10% – лекції, 15% – семінари, круглі столи, 25% – тренінги, 50% – самостійна робота студентів. Організація такого навчання вимагає особливого планування навчального процесу, формування спеціальних продуктивних навчально-методичних матеріалів, здатності викладацького складу забезпечити навчальний процес за методиками продуктивного навчання тощо. В наших умовах продуктивне навчання може бути більш ефективним в останні два роки навчання студентів для поглиблення їх спеціалізації і формування якостей творчої особистості, оскільки продуктивне навчання орієнтоване не тільки на формування знань, а й на кінцевий його продукт – засвоєння різних видів ключових професійних компетенцій і, що важливо, набуття індивідуальних знань, умінь та навичок. Найдоцільніше продуктивне навчання можна було б здійснювати в магістратурі, яка у нас носить масовий характер, але при обов’язковій умові – магістратура повинна бути дворічною. Тільки дворічна магістратура надає можливість отримати професійні компетенції на основі досліджень. У світі немає однорічної магістерської підготовки, а якщо десь є, як, наприклад, в Кінгстонському університеті Великобританії, то вона цільова і розглядається як перший етап для наступного навчання у трирічній докторантурі.

Виходячи з цього, вважаю, що проблемі створення продуктивного освітнього середовища та поглиблення індивідуалізації навчання повинна бути присвячена щорічна науково-методична конференція викладачів університету. Важливо, щоб вона була міжнародною, із запрошенням викладачів провідних університетів світу.

Варто відзначити, що в університеті є чимало передумов для запровадження продуктивного навчання. Створено шість навчально-тренувальних центрів, один із них (на обліково-економічному факультеті) навчально-сертифікаційний. Крім того, у нас успішно діють ще дві сертифікаційні програми – по педагогіці і по фондовому ринку. Таких програм повинно бути більше замість того розмаїття вибіркових дисциплін, які мало що дають для розвитку індивідуальних навичок випускників. Напевне, прийшла пора трансформувати вибіркову складову, здійснити підвищення рівня індивідуалізації навчання.

Кілька слів про систему оцінювання поточної успішності студентів, в основі якої лежить електронний журнал. По формі вона у нас передова, напевне найкраща в Україні, а по суті – нелегке випробування для студентів через нерівномірності оцінювання, особливо по вибірковим дисциплінам. На сьогодні поточне оцінювання нерівномірне – найбільша напруга настає в останній місяць семестру.

Іншою важливою передумовою для запровадження продуктивного навчання є бібліотека, яка входить до числа кращих в Україні. На сьогодні її фонд становить 1 млн. 322 тис. примірників навчальних і наукових видань та постійно поновлюється. Бібліотека активно працює над створенням максимально  сприятливих умов для задоволення інформаційних потреб користувачів, удосконалюючи традиційні та запроваджуючи нові методи роботи на основі новітніх інформаційних технологій.

В минулому році видано 109 позицій наукової та науково-методичної літератури, в тому числі 63 з грифом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Деякий прогрес намітився у підготовці та виданні інноваційних позицій-кейсів, міні-кейсів, практикумів, тренінгів. Але таких видань небагато – всього 21, тому насичення навчального процесу новітніми виданнями, які забезпечують поглиблення індивідуалізації навчального процесу, залишається завданням №1 в науково-методичній роботі. Будемо сподіватися, що перехід на контрактну систему, яка передбачає стимулювання підготовки інноваційної навчальної літератури, прискорить виконання цього завдання. Варто наголосити на тому, що майже з усіх дисциплін в університеті створено комплекси навчальних видань – підручники, навчальні посібники, в тому числі для самостійного вивчення дисциплін, та інші навчально-методичні видання. В зв’язку з переходом на вивчення наук ці комплекси потрібно доповнити науковою літературою та створити нові  комплекси для набуття індивідуальних знань, умінь та навичок.

Питанням розроблення і впровадження у навчальний процес досягнень фундаментальних і прикладних досліджень, підвищення наукової компоненти змісту знань, впровадження інноваційних технологій в навчальний процес була присвячена традиційна щорічна науково-методична конференція викладачів університету «Наукова складова навчального процесу та інноваційні технології його розвитку», в роботі якої взяли участь більше 500 викладачів всіх кафедр. З матеріалів конференції видно, що викладачі глибоко розуміють важливість вирішення поставленої проблеми.

Шановні колеги! Усі завдання, які ми ставимо по становленню університету як дослідницького, не можливо виконати без сучасного кадрового забезпечення. Кадрове забезпечення – третій розділ програми інноваційного розвитку університету. Запровадження контрактної системи найму та оплати праці науково-педагогічних працівників дозволить вдосконалювати стимулювання інноваційної діяльності працівників, зробити її більш цілеспрямованою. Деканам факультетів і завідувачам кафедр з початку навчального року потрібно вивчити зміст контрактів і визначити найважливіші завдання. Всі види діяльності, розвиток яких передбачається стимулювати, важливі. Але на сьогодні першочерговим є інноваційна діяльність по вдосконаленню аудиторної роботи. У нас до цього часу панує класно-урочна система організації навчання, яка як правило проходить за традиційною формулою «вивчив-відзвітував». Приємно, що викладачі самі стали розуміти низьку ефективність застарілої системи організації освіти. Під час щорічного огляду кафедр нерідко звучали пропозиції, співзвучні з ідеями продуктивного навчання: змінити співвідношення між лекціями та практичними заняттями і порядок їх викладання, відмовитись від оцінки студентів з кожної теми та залишити об’єктом контролю окремі розділи курсу чи творчі завдання, встановити довготривалі зв’язки з базами практики та багато іншого. Пропозиції правильні, сучасні, а от виконувати їх вам самим, бо згідно статті 50 Закону України «Про вищу освіту» викладачі мають право на вільний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів.

Численні пропозиції стосувались урахування в навантаженні викладачів різних форм робіт, пов’язаних з організацією самостійної підготовки студентів, що ніби впливає на формування штатів кафедр. З цього навчального року ми переходимо на планування штатів кафедр на основі кредитних, а не академічних годин педагогічного навантаження. Це позбавить кафедри і відповідні служби від зайвих розрахунків, стимулюватиме зменшення кількості дисциплін, яких у нас непомірно багато, і головне – дасть викладачу можливість ефективно скористатись правами, наданими йому чинним законодавством. На формування штатів кредитна система не впливає. А все інше залежить від совісті та соціальної відповідальності викладача.

Знову лунають численні пропозиції щодо удосконалення розкладу занять. Вони стали традиційними. Інколи розклад не влаштовує конкретного викладача, який бажає, щоб розклад був складений під нього. Такі випадки не поодинокі. Щоб зрештою уникнути всіх недоліків, ми ведемо розробку комп’ютерної програми складання розкладу. Але слід пам’ятати, що розклад, складений комп’ютером, не може бути змінений ніким.

Майже всі факультети звернули увагу на необхідність докорінних змін в організації викладання вибіркових дисциплін (на сьогодні їх 380), які складають 45% дисциплін навчального плану. Варто визнати, що вибіркова складова у нас розмилась. Вважаю, що найкращий вихід із такого становища – створення пакетів дисциплін  для набуття індивідуальних знань і навичок, про що вже було сказано.

Нерозв’язаною до кінця проблемою є підвищення кваліфікації викладачів та розвитку їх професійно-освітніх компетенцій, а також практичної підготовки, яка все більше відстає від запитів студентської аудиторії. Особливо це гостро відчувається в Центрі магістерської підготовки, де практично на всіх магістерських програмах не вистачає викладачів, які були б достатньо обізнані з процесами, що відбуваються в реальному бізнесі, фіскальних та господарських правових системах. Тому проблема підвищення кваліфікації як завжди гостра і актуальна для нашого університету як дослідницького. Вона складна, але повністю вирішити її вкрай необхідно уже в наступному році.

Одним із основних завдань дослідницьких університетів є підготовка науково-педагогічних кадрів як для себе, так і для інших навчальних закладів. В минулому році в спеціалізованих радах університету захищено 106 дисертацій, в тому числі 9 докторських, із них 2 викладачами інших вузів. Ефективність аспірантури зросла з 6% у минулому році до 19% в цьому році, хоча залишає бажати кращого. В минулому році майже всі асистенти профільних кафедр прикріплені до кафедр для виконання кандидатських дисертацій. Нам потрібно створити всі умови для їх творчого зростання.

Наступний розділ програми – формування взаємодії університету із зовнішніми організаціями та установами з метою становлення університету як глобального дослідницького центру. Поки що успішно розвивається співробітництво між нашим університетом та зарубіжними університетами. В цьому плані ситуація позитивно змінилась: якщо раніше ми шукали зарубіжних партнерів, то тепер вони нас. Так, в минулому році за ініціативою зарубіжних університетів підписано 6 угод про співробітництво, всього таких угод у нас 43. Понад 100 наших студентів навчаються в дев’яти університетах таких країн, як США, Німеччина, Англія, Франція, Швеція, Нідерланди та інших. У нас навчається понад 300 іноземних студентів і аспірантів із 31 країни світу, в тому числі в минулому році на 1-й курс та підготовче відділення прийнято 75 іноземних громадян. В 2010-2011 навчальному році здійснено 118 відряджень у 18 країн світу на конференції, симпозіуми, стажування тощо. Розвивається співробітництво з Європейською Фундацією розвитку менеджменту, Європейською асоціацією докторських програм, віртуальним інститутом при ООН з питань навчання та досліджень в міжнародній торговельно-економічній сфері, Європейською організацією публічного права та іншими. Деканам факультетів, завідувачам кафедр, науковому парку необхідно постійно здійснювати пошук організацій-партнерів, перш за все для створення спільних дослідницьких програм, яких у нас майже немає.

Важливою частиною Програми інноваційного розвитку є нова парадигма виховної роботи, стратегічною метою якої є сприяння становленню гармонійно розвиненої особистості та активного члена суспільства. Головними фігурами у виконанні цього складного завдання є науково-педагогічні працівники. Викладачі – дзеркало університету, в яке дивляться усі, і його прозорість не повинна затьмарюватись ніким. Прикро іноді чути про складні відносини між окремими викладачами і студентами, про прояви «педагогічного садизму», особливо серед молодих викладачів. Тому удосконалення системи відносин між студентами та викладачами на засадах партнерства, толерантності, взаємодії, поваги є чи не найголовнішим у цьому розділі програми інноваційного розвитку.

Напевне, найбільш складним є шостий розділ програми, який включає два підрозділи: розвиток матеріально-технічної бази університету та розвиток соціальної інфраструктури. Складність у тому, що їх виконання не повною мірою залежить від нас. Вимагають реконструкції навчальні корпуси, які побудовані під класно-урочну систему освіти, причому із значними конструктивними недоліками, як, наприклад, у третьому корпусі та в поточних аудиторіях другого та третього корпусів. По мірі отримання коштів ми займаємось поточним ремонтом і придбанням комп’ютерної та мультимедійної техніки. До кінця поточного року ми повністю ліквідуємо дефіцит у цих засобах. Складніше з будівництвом житлового будинку для викладачів та гуртожитку для студентів. Ми його розпочали, витратили близько 3 млн. гривень. Але гуртожиток вивели із числа об’єктів будівництва до Євро-2012, а вартість житла виявилась завеликою для викладачів. Тепер ми шукаємо можливість отримати державну підтримку для відновлення будівництва та зниження вартості житла. Поки що нам не відмовляють, але і грошей не дають.

Коротко про поточні справи. Загальні результати літньої екзаменаційної сесії дещо кращі, ніж у минулому році. Абсолютна успішність на денній формі навчання склала 78,2% і підвищилась у порівнянні з минулим роком на 2%, на заочній формі навчання низька – 58,5%, але підвищилась на 4%. Якість навчання на денній формі склала 44,5% і підвищилась на 2,8%. На заочній формі навчання якість низька, 11,5%, але підвищилась на 0,2%. Успішно склали сесію 72,4%  студентів. Круглими відмінниками стали 1702 студенти, або 13,3% тих, хто брав участь у сесії. Але 2647 студентів, або 20,6%, мають академічну заборгованість.

Державна екзаменаційна сесія пройшла на рівні минулого року. Але кількість студентів, які закінчили університет із дипломами з відзнакою знизилась на 54 особи в бакалавраті і на 90 осіб в магістратурі. На державних іспитах в бакалавраті 114 студентів, або 5,6%, отримали двійки, причому 25 студентів мають заборгованість понад два предмети. В магістратурі не захистив магістерські роботи 21 студент, не з’явились на захист 22 студенти.

Враховуючи вищезазначене, результати літньої сесії можна вважати задовільними.

Про роботу приймальної комісії, відповідальним секретарем якої був доцент Солодковський Юрій Мечиславович, заступник декана факультету міжнародної економіки і менеджменту. Робота комісії була організована на високому рівні, про що не один раз повідомляли засоби масової інформації. В конкурсі брали участь більше 7 тис. абітурієнтів, які подали понад 18 тис. заяв. Державне замовлення по прийому в бакалаврат і магістратуру виконане повністю. Контрактників набрали менше, але в тому винна демографічна ситуація та недобросовісна конкуренція серед вищих навчальних закладів.

Ще про один вид діяльності, який став обов’язковим для університету. Це сприяння працевлаштуванню випускників та налагодження зв’язків з роботодавцями. Для виконання цієї важливої роботи в 1999 році створений центр «Перспектива», яким всі наступні роки опікується кафедра управління персоналом та економіки праці. В минулому році налагоджено співпрацю з 681 компаніями-роботодавцями, надано консультації біля 2000 осіб, Центру надійшло понад 1,3 тис. вакантних місць проходження стажування та практики. Є й інші позитивні показники діяльності Центру, роботу якого потрібно всіляко підтримувати.

Про фінансово-господарську діяльність. У 2010-2011 навчальному році бюджетна політика університету була спрямована на забезпечення навчального процесу, захист соціальних гарантій та поліпшення матеріально-технічної бази вузу. Загальний обсяг коштів, що надійшли в звітному періоді склав 238 млн. грн., із них 135 млн. грн., або 56,8%, отримано від надання законодавчо дозволених платних послуг. У структурі видатків домінуючу питому вагу (67,9%, або 161,4 млн. грн.) займають видатки, спрямовані на оплату праці з нарахуваннями та матеріальні заохочення. Із зазначеної суми на доплати, надбавки та матеріальні заохочення спрямовано 42,3 млн. грн., з них 17,7 млн. грн. (41,8%) направлено на виплату надбавки за інтенсивність; 17,0 млн. грн. (40,2%) використано на виплату інших надбавок та доплат; 7,6 млн. грн. (18%) – на виплату матеріальних заохочень.

Середньомісячна заробітна плата науково-педагогічного персоналу зросла на 7,5% і в 2010/2011 навчальному році становила 4 854 грн.; адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу – 2 495 грн., навчально-допоміжного – 1 984 грн. загалом по всіх категоріях працівників середньомісячна заробітна плата по Університету за вказаний період склала 3 543 грн. на місяць, тоді як у відповідному періоді в Україні середньомісячна заробітна плата штатних працівників установ і організацій становить 2 454 грн., в м. Києві – 4 098 грн. Інші кошти були використані на виплату стипендій та надання пільг і матеріальних заохочень студентам (45 млн. грн.), на оплату енергоносіїв та комунальних платежів (13 млн. грн.), на оплату послуг зв’язку та придбання основних засобів (16,5 млн. грн.). Інші видатки (відрядження, капітальний ремонт тощо) становили більше 2 млн. грн.